December 9th, 2019

ангелочек

(no subject)

Ми в складній ситуації, але ми летимо в Париж з дуже сильною позицією. У нас є сильні союзники - Німеччина і Франція, у нас є підтримка на міжнародній арені, серед іншого і від США та Великої Британії. Але найважливіший наш союзник - це український народ, який хоче закінчення війни.
Так, 10 грудня війна на Донбасі не закінчиться, це правда. Завищені очікування від «Норманді», як її вже охрестили в народі, можуть принести післясмак розчарування.
Але згадайте: за останні три роки прогресу в закінченні війни майже не було. Ми просто кожен день поповнювали архіви статистики обстрілів, поранених і вбитих. При цьому багато сил всередині країни готові підривати зусилля щодо досягнення миру заради своїх політичних рейтингів. Насамперед це не по-людськи. Можливо, це політика, але це не має нічого спільного з лідерством.
Коли сьогодні скепсис і страхи виводять людей на мітинги проти вигаданої «капітуляції», давайте остудимо запал і згадаємо, що всі мирні ініціативи Володимира Зеленського супроводжувалися протестними акціями. Спочатку були сумніви щодо можливості відбудувати міст в Станиці Луганській. Але ось 20 листопада Президент Зеленський відкрив його на два дні раніше запланованої дати. «Зради» на підставі дезінформації та маніпуляцій з приводу розведення військ в трьох точках теж було чимало. Але після цього відбувається розведення по обидва боки, прибирають фортифікаційні споруди і розміновують територію, там немає обстрілів, ніхто не гине. Місцеві мешканці вперше за останні роки відчули, що є життя без війни.
А ще ніхто не вірив, що Зеленському вдасться повернути Сенцова, Кольченка, наших моряків, захоплених в листопаді торік. Але 7 вересня вони нарешті обійняли своїх рідних.

Текст недавнего интервью Зеленского.